Навигация
Рассылка



Отписаться
Статистика

Ccылки

Содержание сайта

І знову про гнилець

Добавлено: 2016-08-12 10:13:26

Відомий в Україні науковець і бджоляр КОМІСАР О.Д. ще на науково-практичній конференції «П.І. ПРОКОПОВИЧ у світовому бджільництві», яка відбулася 26.01.13 р. у м. Києві [1], поставив риторичне запитання: «Хто першим винайшов спосіб боротьби з гнильцем?». В силу ряду обставин це запитання до сих пір не отримало належної відповіді. Спробую надати свій варіант відповіді.

Для початку хочу дати цитату з повідомлення шановного Олександра Даниловича на цій конференції: «Існує тверда впевненість наших пасічників і навіть науковців про те, що П. ПРОКОПОВИЧ першим розробив спосіб боротьби з гнильцем шляхом перегону бджіл. <…> Про це писали багато разів в різних публікаціях і в це свято вірив і я. Тому я був дуже здивований, коли прочитав в «Энциклопедии пчеловодства» А.И. РУТА и др. [2] в розділі «Древнее пчеловодство» на стор. 78 таке: «1568 год, Якоба НИКЕЛЬ, Германия, в своей книге, опубликованной в 1568 году, дает советы по лечению гнильца: «Во-первых, вырежи мед и все соты в улье, а пчел не выпускай и держи голодными три дня. После этого возьми новый улей и поставь его на то же место, где стоял улей с зараженной семьей. Возьми больных пчел, и помести их в новый улей. Дай им новый мед, и они поправятся».
Виходить, що ми помиляємося, приписуючи винахід цього методу П. ПРОКОПОВИЧУ?».

А тепер подивимося, що писав з цього приводу П. ПРОКОПОВИЧ в своїй відомій статті «Про гнилець» («Землед. журнал» №19, 1827), яка також була опублікована в томі 1 на стор. 107 «Вибраних творів П.І. ПРОКОПОВИЧА» [3]: «Перш за все у зараженому сімействі слід припинити розмноження, для чого із сімейства слід відібрати матку.
Гнилець усувається єдиним засобом — перегоном бджіл в інший вулик, куди їх висипають після попереднього дводенного голодування. Це робиться для того, щоб бджоли не могли у своїх шлуночках занести у новий вулик гнильцевого меду».

В подальшому ця методика була уточнена і доповнена в текстах уроків, які викладали ще у 1832 році в школі бджільництва П. ПРОКОПОВИЧА, а потім опублікована в статті «Про бджолиний гнилець» [4]: «Єдиним надійним способом знищення гнильцю слід вважати переганяння бджіл після їх очищення в інший (незаражений) вулик. <…>
Вигнаних з гнильцевого заносу бджіл з маткою витримують у порожньому вулику дві доби. У цей час вони трохи підгодовуються здоровим медом з тим, щоб заражений мед зник з їхніх шлуночків і дав би їм можливість вільно літати. Після цього на 3-й день цю сім’ю можна посадити куди слід. Ці пересаджені бджоли назавжди залишаються здоровими».

Якщо порівняти методики Я. НІКЕЛЯ і П. ПРОКОПОВИЧА, то бачимо, що в першій методиці взагалі нічого не сказано про видалення із зараженої сім’ї матки. Різниться також і рекомендована тривалість голодування сімей — в першій методиці вона дорівнює 3 дні, в другій — 2 дні. Сам же механізм перегону сім’ї після голодування в чистий вулик з нормальним кормом в обох методиках практично співпадає.

Все це дозволяє мені сказати таке:
1. Кожна з цих методик має свого автора і про плагіат тут мова не йдеться. Щоб зробити такий висновок, достатньо порівняти написане Я. НІКЕЛЕМ і П. ПРОКОПОВИЧЕМ.
2. Мені важко уявити, як могла інформація про книжку, видану Я. НІКЕЛЕМ в Германії у 1568 році, дійти через два з половиною століття до П. ПРОКОПОВИЧА, який після початку заняття бджільництвом у 1800 році до кінця своїх днів нікуди не виїздив далі Чернігова.
До того ж, він в жодній своїй роботі не зробив посилання на працю Я. НІКЕЛЯ, в той час як посилання на ПАЛТОЯ, КРІСТА, РЕОМЮРА, ГУБЕРА та ін. він робить доволі часто.
3. Скоріш за все, ці дві методики були придумані авторами незалежно один від одного. В історії науки такі випадки зустрічаються доволі часто, що й найшло відображення в назвах відомих нам законів «Бойля — Маріотта», «Стефана — Больцмана», «Менделєєва — Клайперона» і т. ін.
4. На мій погляд буде історично справедливо, надаючи належне обом авторам, назвати цю методику лікування гнильцю «перегін бджіл НІКЕЛЯ — ПРОКОПОВИЧА».

А О.Д. КОМІСАРА подякуємо за його ерудицію, наукову прискіпливість і бажання завжди знати істинного автора будь-якого винаходу.
Валерій КОРЖ

Див. також http://mirpchel.com.ua/index.php?nma=catalog&fla=stat&cat_id=13&page=1&nums=174

Література.
1. Комісар О.Д. Хто першим винайшов спосіб боротьби з гнильцем? // Матеріали науково-практичної конференції «П.І. Прокопович у світовому бджільництві», 26.01.13 р., м. Київ. — Харків, «Фонд ім. П.І. Прокоповича»: 2013. — 100 с.
2. Рут А.И. и др. Энциклопедия пчеловодства. — М.: изд. «Колос», 1964. — 368 с.
3. Прокопович П.І. Вибрані твори (у трьох томах). Том 1. Сімейства бджолині. — Х.: «Фактор», 2010. — 256 с.
4. Прокопович П.І. Вибрані твори (у трьох томах). Том 2. Управління бджільництвом. — Х.: «Фактор», 2011. — 304 с.

Оглавление   |  На верх


Поиск
Содержание сайта
Сайт Валерия Коржа/Другие публикации
Вход
Логин:

Пароль:


Запомнить меня
Вам нужно авторизоваться.
Забыли пароль?
Регистрация
На сайте
Гостей: 20
Пользователей: 0


п в с ч п с в
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
<< Июнь 2018 >>

 При перепечатке статей ссылка на сайт обязательна.    Все права защищены © 2009     Работает под управлением WebCodePortalSystem v. 5.1