ВОЗДУХООБМЕН ЗИМНЕГО КЛУБА:
ГИПОТЕЗА Н. РЕШЕТНИКОВА

 

В конце 90-х годов прошлого века, когда я очень детально разбирался с проблемами зимовки пчел в дупле, установил, что семья пчел весом 2 кг, зимующая в дупле, за сутки потребляет 60 г меда и при этом выделяет 42 г метаболической воды в виде пара и 60 г СО2. Этот отработанный воздух по моим расчетам составлял 4,5 м3 в сутки или 190 л/час. Из этих простых расчетов я сделал «крамольный» вывод — зимующий клуб создает в дупле избыточное давление, которое самопроизвольно «выдавливает» из дупла отработанный воздух.

Поскольку о таком эффекте ни в одной из многих прочитанных мной книг, газет и журналов никто ничего не писал, я эти расчеты оставил при себе…

Прошло три года и в журнале «Пчеловодство» №7, 2000 появилась фундаментальная статья Н. Решетникова «Расчет воздухообмена клуба пчел зимой», в которой автор приводит детальные расчеты, позволившие ему сделать вывод о том, что объем отработанного пчелиным клубом воздуха на 30 % больше объема исходного свежего воздуха, потребляемого клубом. В дальнейшем в своих разработках я использовал эту идею под названием «гипотеза Н. Решетникова» — см. на нашем сайте статьи «Три гипотезы» и «Зимний клуб пчел: новые аспекты».

На сегодня я полностью разделяю эту гипотезу, и мне хотелось, чтобы больше думающих пасечников были знакомы с основными положениями этой гипотезы.

Поскольку с момента опубликования статьи прошло уже почти 20 лет, то привожу часть упомянутой выше статьи, имеющей непосредственное отношение к воздухообмену клуба пчел зимой, в авторском изложении.

***

Окисление сахара в организме пчел с учетом содержания в сахарном корме (меде) 20 % воды протекают по следующей химической реакции:

С6Н12О6 + 2,5Н2О + 6О2 = 8,5Н2О + 6СО2.

Мы видим, что для окисления одного моля (грамм-молекулы) сахара С6Н12О6 массой 180 г требуется шесть молей кислорода О2 объемом 6 моль · 22,4 л/моль = 134,4 л, где 22,4 л/моль — объем одного моля любого газа.

Атмосферный воздух представляет собой смесь, состоящую из кислорода (20,95%), углекислого газа (0,03%), азота (78,09%), аргона и других газов (0,93%). Чтобы получить требуемое количество кислорода, пчелы должны пропустить через свой организм с помощью дыхания Vт = (134,4л · 100%):20,95% = 641,52 л свежего воздуха.

Так мы вычислили его теоретический расход, необходимый для полного окисления 225 г меда, состоящего из 180 г. сахара и 45 г (2,5 моля) воды. При этом пчелы выделяют:

  1. 8,5 моль · 22,4 л/моль = 190,4 л воды в виде пара;
  2. 6 моль · 22,4 л/моль = 134,4 л углекислого газа;
  3. 641,52 л свежего воздуха — 134,4 л О2 = 507,12 л не участвующих в реакции газов.

Всего получается 190,4 + 134,4 + 507,12 = 831,92 л отработанного воздуха.

Такой объем больше объема исходного свежего воздуха на 831,92 — 641,52 = 190,4 л, то есть на объем выделенного пчелами водяного пара.

Эта разница составит (190,4 : 641,52) · 100 = 29,7%.   

Н. Решетников

*

P.S. Косвенным доказательством верности гипотезы Н. Решетникова является установленный факт того, что дыхание у пчел несимметрично по времени — выдох обычно длится дольше, чем вдох (Г.Ф. Таранов, 1968)

09.02.19 г.   

 

        

Багато аспектів життєдіяльності бджолиної сім’ї  в умовах використання ізолятора Хмари для довготривалого зимового розміщення в ньому бджолиної матки на сьогодні розглянуті. Але серед цих питань я не зустрічав, щоб хтось розглядав питання про харчування матки, замкнутої в ізолятор. У мене немає жодного сумніву в важливості цього аспекту для життєдіяльності сім’ї при її зимівлі. Пропоную моє бачення цієї проблеми з відповідними висновками.

***  

Відомо, що на протязі свого життя матка може споживати мед, або ж маткове молочко, яке виробляють для неї молоді бджоли.

Далі поведемо розмову про плідну матку в зимовому клубі, яка була замкнута («ув’язнена») в ізолятор Хмари на 9 місяців з середини липня поточного року. До цього плідна матка відкладала яєчка, а бджоли, що входять в почет (свиту) матки, годували її матковим молочком. Пропоную розглянути, що відбувається в подальшому з цією маткою до її звільнення з ізолятора в середині квітня наступного року.

Оскільки в ізоляторі відсутні умови для яйцекладки матки (там немає стільників), то після попадання в ізолятор вона перестає відкладати яєчка. Це приведе до того, що матка припинить виділяти маткову речовину, а для бджіл це буде означати, що вона втрачає статус плідної матки, що кладе яєчка. Після цього почет перестане годувати таку матку молочком і вона переходить на самостійне живлення медом.

А чим же і як харчується ця матка в ізоляторі в подальшому — молочком, чи медом? На сьогодні існує два протилежних погляди на цю проблему.

Перший погляд.

  1. В зимовому клубі деякі з бджіл виділяють молочко для годування матки [1].
  2. В зимний период матки получают молочко из желез рабочих пчел и не потребляют мед ни сами, ни от пчел [2].

Другий погляд.

  1. Особенностью питания пчел в зимнем клубе является отсутствие передачи корма друг другу [3].
  2. Матка в период зимовки потребляет корм из ячеек самостоятельно [4].
  3. Процесс питания пчелиного клуба осуществляется путем непосредственного потребления меда каждой особью в отдельности [5].

Аналіз Інтернету і сучасної літератури по цьому питанню не дав мені можливість знайти однозначну відповідь. Тому хочу запропонувати моє бачення можливої відповіді.

Нагадаю, що на протязі свого життя матка самостійно споживає мед в перші дні після виходу з маточника до її вильоту, спарування з трутнями і повернення у вулик.

Вдруге матка починає харчуватися медом після того, як сім’я почне підготовку до роїння і бджоли перестануть годувати матку молочком.

Про можливе зимове харчування матки медом ми далі зробимо спробу встановити істину.

Харчування матковим молочком відбувається після того, як матка повернеться з парувального обльоту з трутнями і на 3-4-ту добу стане плідною, та почне відкладати яєчка. В процесі свого дозрівання молода матка починає виділяти маткову речовину, що являється хімічним сигналом, по якому бджоли починають її годувати молочком. Створений в цей час почет плідної матки в подальшому розпадеться тільки після того, як матка перестане відкладати яєчка. Це буде сигналом для бджіл, по якому вони перестануть годувати матку молочком.

Ще матка почне отримувати маткове молочко  після того, як рій, що вийшов з сім’ї, прилетить на нове місце і там побудує перші стільники, а матка почне відкладати яєчка.

Про можливе зимове харчування матки молочком ми зараз робимо спробу встановити істину. Але це виявилось зробити не так просто тому, що сім’я, в яку 15 липня поставили ізолятор з маткою, під час зимівлі до 15 квітня проходить чотири різних періоди. Для середніх широт України це будуть такі періоди (класифікація моя).

1-й період — з 15.07 до 06.08: з часу зупинки відкладання маткою яєць і до виходу її останнього розплоду (21 доба).

2-й період — з 06.08 до формування постійного зимового клубу в середині листопада (приблизно 95 діб).

3-й період  — з середини листопада до лютого-березня: життя в зимовому клубі (приблизно 110 діб).

4-й період — з початком розпаду щільного зимового клубу в лютому-березні до звільнення матки з ізолятора 15 квітня (приблизно 45 діб).

Вважаю, що в 1-й період, коли в сім’ї ще є розплід цієї матки і дозволяють зовнішні умови, бджоли можуть кормити її в ізоляторі матковим молочком.

Під час 2-го, 3-го і початку 4-го періоду (зимовий етап) всі бджоли сім’ї споживають мед з чарунок самостійно. Але оскільки в ізоляторі немає чарунок з медом, то єдиним вимушеним і можливим способом годівлі матки буде трофолаксіс, тобто передача меду від бджоли до матки при харчовому контакті. Зазначу, що такий спосіб харчування матки буде неприродним, особливо в довгий 3-й період (110 діб), коли тіснява щільного зимового клубу буде заважати здійсненню трофолаксісу. Нагадаю, що для здійснення цього харчового контакту бджола і матка повинні розташуватися по одній лінії головками одна до одної. Як вони це роблять в тісняві зимового клубу для мене залишається загадкою. Але вони це роблять, бо іншого способу отримання корму в клубі матка в ізоляторі не має.

 На моє переконання, під час зимового етапу не може бути ніякої годівлі матки молочком, бо в цьому немає ніякої фізіологічної необхідності для матки. Тут я цілком згоден з паном В. Аністратенко («УП» №1 — 2018) про те, що «колонії бджіл ніколи не діють ірраціонально». А така необхідність може виникнути тільки в фінальній частині 4-го періоду при підготовці матки до весняного відкладання яєчок. Цілком припускаю, що в цей час бджоли вже почнуть годувати матку молочком.

*

Через деякий час після того, як я вже написав цю статтю, переглядаючи книгу «М.В. Жеребкин. Зимовка пчел, 1979», знайшов дуже цікаву інформацію, яку зараз приводжу мовою оригіналу: «Зимой каждая пчела забирает корм из ячейки по мере его расхода… Если в активный период пчелы матку кормят молочком, образуя вокруг нее свиту, то зимой она вынуждена потреблять корм из ячеек самостоятельно. Матка, помещенная с осени в клуб в клеточке, как правило, погибает вследствие прекращения кормовых контактов между ней и пчелами».  

 

Висновки

  1. Плутанина в сучасних носіях інформації (друковані видання, Інтернет) з приводу того, як і чим харчується матка в зимовому клубі, мабуть виникає тому, що матка під час зимівлі споживає в різні періоди як мед, так і маткове молочко, а не один якийсь корм на протязі всієї зимівлі.
  2. Ув'язнивши матку в зимовий ізолятор ми відокремили її від корму і вона сама вже не зможе в природний спосіб харчуватися, тобто — брати мед з чарунок. Це є однією з причин того, що така сім’я буде постійно відчувати стрес, та споживати більше корму, а матка (по причині неприродного способу харчування — зимового трофолаксісу) може взагалі загинути. Тому, скоріш за все, саме голодування матки взимку в ізоляторі Хмари я вважаю головною причиною загибелі маток.
  3. Мені здається, що на сьогодні нікому достеменно невідомо, як же насправді харчується матка в зимовому ізоляторі, тому це питання потребує подальшого вивчення.
  4. Що ж стосується самого 9-ти місячного ув’язнення матки в ізолятор, то я до цього випробування для неї відношусь вкрай негативно. Вважаю за доцільне проводити тільки осінню ізоляцію матки на обмежений термін з 1 вересня до 15 жовтня [6], або https://mirpchel.com.ua/moi-publikatsii/moi-stati/136-osennyaya-generatsiya-pchel-i-zimovka.

 

Валерій КОРЖ

10.01.19 р. 

Література

  1. Полищук В.П. и др. Пасека. — Киев, 2012. — 340 с.
  2. https://nazeb.ru/raz/matka
  3. Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел. — К.: «Лаборатория биотехнологий», 1994. — 164 с.
  4. http://www.greenrussia.ru/main/med
  5. Жданова Т.С. и др. Зимовка пчел. — М.: Россельхозиздат, 1967. — 160 с.
  6. Корж В.Н. Подготовка пчел к зимовке. — Х.: «ТОВ Планета-принт», 2016. — 116 с.

 

 

 

 

 

 

 

Рассказано о простом способе предупреждения роения, позволяющем сохранить и нарастить медосборный потенциал семьи с одновременной самосменой матки

Показано, що втулковий вулик П.І. Прокоповича був першим вуликом великого об’єму, без якого не могло б відбутися сучасне раціональне бджільництво

Рассказано о том, как правильно приготовить сахарный сироп при подкормке пчел

Рассказано о простых и эффективных способах лечения самых распространенных болезней пчел при помощи природных и органических препаратов

Приводится информация о врожденном разделении работ в пчелиной семье в зависимости от биологического возраста пчел

Счетчик посетителей

2156298
Сегодня
Вчера
Неделя
Прошлая неделя
Месяц
Прошлый месяц
Всего
825
811
6504
6504
17641
11072
2156298

Forecast Today
1320


Ваш IP:18.212.120.195