Полеміка про падь і про способи ведення публічних дискусій

ПРО ПАДЬ І НЕ ТІЛЬКИ


В журналі «Український пасічник» №3-2009 була надрукована дуже полемічна (як на мене) стаття В. Терлецького «Падь». Своє відношення до цієї статті я виразів в короткій репліці, яку 20.03.09 направив в вищезгаданий журнал, але вона там не була опублікована. Дискусію з цього питання продовжила аргументована стаття «Падь» М. Горніча («УП» №6-2009), в якій автор поставив під сумнів основні сенсаційні «відкриття» пана Терлецького. Здавалося, що аргументи цієї статті дуже переконливі, але — не тут-то було… В «УП» №5-2011 з’являється нова стаття В. Терлецького «Падевий мед», в якій він запопадливо, безальтернативно і навіть агресивно відстоює свої позиції, чим, на мою думку, виявляє неповагу до опонентів.
Наукову дискусію, пане Терлецький, так (…а я сказав — «люмінь») не ведуть. Саме тому вважаю доцільним опублікувати репліку, яку я написав ще у 2009 році.

***


Прочитав в «УП»№3-09 статтю В. Терлецького «Падь» і хочу сказати з цього приводу декілька слів:

1. Пане Терлецький, «пана Білика», об якого Ви так запопадливо точите свого наукового «ножа», звати-величати Елліна Валентинівна (див. стор. 528 «Великого сучасного довідника бджоляра», на який Ви посилаєтесь).

2. Великий сарказм з пропозицією «пану Білику» «звернутися до науковців, бо то буде найбільше відкриття у нашому і попередньому сторіччях», дуже недоцільний і, як на мене, неприпустимий в будь-якій дискусії (тим паче – в публічній). Маю великий сумнів, що Вам би сподобався такий же сарказм стосовно того, що Ви написали.

3. Цивілізовані правила ведення дискусії говорять про те, що критикувати треба не особистість, а – її погляди.

4. Слова «неуцтво», «безкарні борзописці», «невігластво», «авторові бракує лише Мюнхаузенових історій», які Ви використовуєте в своїй статті, занадто радикальні для наукової дискусії. Вони аж ніяк не свідчать про Ваше толерантне відношення до опонента.

5. Ваше гіпотеза щодо походження паді («падь – продукт життєдіяльності сумчастих грибів») має право на існування і обговорення, і не більше. А вважати, що це «так і тільки так» (як витікає зі статті), мені здається ще зарано.

• «Падь, сладкая густая жидкость, выделяемая листоблошками, тлями, червецами… Медвяная роса, - выпот сахаристого сока главным образом на листьях некоторых деревьев и хвое ели… Иногда медвяной росой неправильно называют… сладковатую жидкость, выделяемую конидиальной стадией гриба… возбудителя спорыньи». («Пчеловодство. Маленькая энциклопедия». М.: 2000.- 512 с.).

• «Падь – сладкие выделения, появляющиеся на листьях и стеблях различных видов растений… Падь животного происхождения выделяют тли, червецы и др. насекомые… Медвяная роса – выделения листьев покрытосеменных растений и хвои голосеменных растений». («Словарь-справочник по пчеловодству». Под ред. А.И. Черкасовой. К.: 1991.- 414 с.).

• «Через определенное время на конце брюшка (тли) выделяется маленькая… прозрачная капелька. Резким движением задних ног, похожим на лягание, тля отбрасывает эту капельку подальше… Капли, выбрызгиваемые мириадами тлей, моросят мельчайшим дождиком… Это — падь». («Муравьи». И.А. Халифман. М.: 1963.- 304 с.).

Так що Ваше категоричне твердження про те, що «нічого не падає краплинами з них додолу», авторитетні фахівці не поділяють, як не поділяють вони і Вашу гіпотезу про походження паді.

На превеликий жаль, зовсім не маю часу на «повноформатну» статтю, та і в рамках моєї короткої репліки не маю можливості привести всі аргументи, якими я володію по суті піднятого питання. Але, в решті решт, веду мову я зовсім про друге. А веду я мову про те, що дискусії нам потрібно навчитися вести не тільки на високому науковому рівні, а й у цивілізований спосіб. Невже нам мало агресії і екстремізму, які ми бачимо кожен день в нашому житті? Невже «знищення» опонента в дискусії доставляє нам насолоду?

Брати мої і сестри! Схаменімося! Будьмо толерантними одне до одного, навчімося цивілізовано вести дискусії, поважаймо іншого, як самого себе!
З надією і повагою до всіх Вас.
Валерій КОРЖ. м. Харків.

Післямова. 21.09.2011 р.
1. Пане Терлецький, складається враження, що всі науковці світу крокують не в ногу, а Ви один — в ногу…
2. Опустіться, будь ласка, на цю грішну землю та пошукайте Істину. Можливо вона розташована не з якогось краю, а, скоріш за все, — десь посередині (пробачте за цю банальність).
3. Цілком допускаю, що Ваші погляди на походження паді зможуть доповнити існуючі «класичні» уявлення з цього приводу. Тільки не треба без достатніх для цього аргументів відкидати все, що було до Вас відкрито на протязі доброї сотні років, і вважати свою гіпотезу єдино правильною…
Чого Вам щиро й бажаю. В.К.

Післямова. 26.08.2013 р.
Сьогодні вдень я йшов тротуаром по сусідній вулиці і мої сандалі буквально до нього прилипали. Оскільки винуватця цього «неподобства» було гарно видно, то я пішов додому і взяв фотоапарат, щоб сфотографувати серпневу падь на липі, яка стояла на узбіччі.
Декілька цих фото пропоную в якості ілюстрацій до нашої дискусії «Про падь і не тільки…».
P.S. Сьогодні вночі було 12-14 °С, а вдень на момент фото 25 °С, сонячно, тихо.


Падевий "дощ" на тротуарі




Падевий "дощ" крупним планом




Листя липи в паді



Післямова 26.11.13 р.
Наводячи порядок з ілюстраціями, що розміщені на моєму комп’ютері, наткнувся на забуте фото, яке, вважаю, дуже гарно ілюструє головних "винуватців" паді тваринного походження - тлю саме за цією роботою.


Тля за роботою



Валерій КОРЖ

Счетчик посетителей

1664331
Сегодня
Вчера
Неделя
Прошлая неделя
Месяц
Прошлый месяц
Всего
50
1238
3610
6251
19475
32564
1664331

Forecast Today
960


Ваш IP:34.204.200.74