Три питання до автора статті "Моя теорія і практика зимівлі", опублікованої в ж. "Український пасічник" №10 та 11 за 2014 р.

В «УП» №10 та 11 за 2014 р. була надрукована стаття І. СЄДОГО «Моя теорія і практика зимівлі». Детальний аналіз того, що там написано потребує занадто об’ємної статті. Тому обмежусь декількома питаннями до автора нової (як це випливає з поданого матеріалу) теорії.

1. «Але молекули повітря не існує в природі, не зробив її Всевишній. Це неділима в звичайних умовах суміш молекул газів повітря. НЕДІЛИМА» — «УП», №11, стор. 22.
Пане Ігор, в цій неділимій (як Ви пишете) суміші кожна молекула окремого газу «живе» своїм життям, тому, що будь-який газ об’єднати з іншим в одному об‘ємі можливо тільки фізично і неможливо — хімічно. Це стосується і повітря, де в одному фізичному об‘ємі об‘єднані такі гази як азот, кисень, вуглекислий газ та ін., але при тому всі ці різнойменні гази хімічно не об‘єднані — не розчинені один в одному. А ось однойменні гази в одному об’ємі завжди об’єднуються не тільки механічно, але й хімічно за рахунок явища дифузії — процесу вирівнювання в даному об’ємі концентрацій молекул, зумовленого переносом речовини за допомогою молекулярного руху. Тому, як тільки з’явиться різниця концентрацій однойменного газу, відразу ж самостійно «включається» процес дифузії. При цьому вирівнювання концентрацій буде відбуватися на молекулярному рівні без механічного переміщення газу (на відміну від процесу конвекції) в напрямку від більшої концентрації — до меншої.

Тобто, суміш молекул різних газів, які створюють повітря, просто так розчленувати (розділити) фізично на окремі гази в звичайних умовах дійсно неможливо. І в цьому сенсі, ця суміш газів є неділимою. Але ж кожен газ цієї суміші — будучи хімічно не розчиненим один в одному — залишається окремим газом з притаманними тільки одному йому властивостями. По цій причині суміш молекул газів повітря цілком можливо вважати умовно ділимою.

Все це, пане Ігор, не сам я придумав. Все це реально існує в природі, про що й написано в будь-якій книжці з молекулярної фізики. Тому Ваші заклики до бджолярів «…не вживати термін дифузія», і категоричне «Сподіваюсь, що тему дифузії ми закрили назавжди» є такими, що не ґрунтуються на існуючих фактах. А природні закони і явища на власний розсуд нікому із нас не дано «закривати», тим паче — «назавжди»…

2. Ви пишете: «…щілини відіграли роль капілярів» — «УП» №11, 2014, стор. 24.
Пробачте, але будь-яка щілина ніяк не може навіть «відігравати роль капіляра». Справа у тому, що капіляр — це мікроскопічна трубка, в якій рідина за рахунок міжмолекулярних сил поводиться не так, як у вільному (відкритому) стані. Так, наприклад, вода в капілярах живого дерева починає замерзати тільки при –2…4 °С (Г.А. САМИГІН, 1974), тоді як у звичайному стані вона починає замерзати при 0 °С. Зрозуміло, що в тій щілині, про яку Ви пишете, такого ніколи б не відбулося.

Ще цитата: «Де влаштовані капіляри у дуплі?» — там же, стор. 24. Моя відповідь на це питання така: «У дуплі «влаштовувати» капіляри немає жодної потреби, бо вони там назавжди «влаштовані» природним чином і без нашого втручання».

Справа в тім, що вся деревина живого дерева пронизана вертикальними капілярами (судинами), які забезпечують постачання поживної рідини (пасоки) до гілок і листя. Зрозуміло, що ці судини живого дерева оточують по периметру і дупло, де, окрім своєї головної функції, ще забезпечують відбір надлишкової вологи з гнізда бджіл.

3. Не можу також залишити без уваги фразу, якою Ви підвели риску під зробленим: «Уперше у вітчизняному бджільництві я зробив спробу розробити правила і технологію зимівлі на базі законів фізики, хімії, термодинаміки, метеорології, біології бджіл і математики».

Вельмишановний пане Ігор! Подібні ілюзії дуже тішать окремих першовідкривачів еклектичних «теорій», які себе коханого люблять більше, ніж Істину. Не уподібнюйтеся їм, не впадайте в біблейський гріх, який зветься гординею. Опустіться на нашу грішну Землю…

Не буду більше затримувати увагу і читачів, і автора. Скажу тільки наостанок, що в названій статті, на мій погляд, намішано дуже багато всього — і «праведного», і «грішного». Коментувати все це я не буду. А тільки на завершення скажу, що у відповідності до правил системного аналізу, якщо бодай одна його ланка не відповідає існуючим законам, весь цей аналіз признається хибним.

P.S. Якщо у кого з читачів виникло бажання ознайомитися поближче і з моєю точкою зору по окремим питанням зимівлі бджіл (до «теорії» я ще не доріс), запрошую до інших статей на нашому сайті.
З повагою до читачів і автора.
Валерій КОРЖ
31.08.15 р.

Счетчик посетителей

1180382
Сегодня
Вчера
Неделя
Прошлая неделя
Месяц
Прошлый месяц
Всего
773
1397
4856
9001
27629
48685
1180382

Forecast Today
2520


Ваш IP:54.163.20.57